Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Іванкова І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Іванкова І. С. Шляхи підвищення ефективності лікування хворих на первинно неоперабельний рак грудної залози [Електронний ресурс] / І. С. Іванкова, І. І. Смоланка, І. Ю. Скляр, О. М. Іванкова, Л. М. Барановська, О. Ю. Столярова, О. Ф. Лігірда, М. І. Кротевич // Український радіологічний журнал. - 2013. - Т. 21, Вип. 2. - С. 178-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2013_21_2_17 | ||
| 2. | 
Голяновський О. В. Попередження масивних кровотеч за розродження вагітних з патологією плацентації [Електронний ресурс] / О. В. Голяновський, І. М. Іванкова, Г. А. Толстанова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 181-186. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__26 Основною задачею сучасного акушерства продовжує залишатись розробка нових та удосконалення існуючих методів ранньої діагностики, профілактики та лікування акушерських кровотеч. Мета роботи - підвищення ефективності профілактики та лікування АК у вагітних з патологією плацентації з застосуванням сучасних методів діагностики та шляхом удосконалення алгоритму розродження, що надасть змогу зменшити показники материнської захворюваності та смертності. Об'єктом дослідження обрано жінок з акушерськими кровотечами у випадку патології плацентації та істинного прирощення плаценти. Завдання дослідження - проведення аналізу ефективності та встановлення прогностичної цінності різних методів діагностики патології плацентації для вибору методу й об'єму оперативного втручання. Висвітлено актуальність сучасної діагностики патології плацентації із застосуванням УЗД, допплерометрії та магніто-резонансної томографії з метою визначення ступеня істинного прирощення плаценти (pl. accreta/іncreta/рercreta). Запропонований алгоритм дій у разі істинного прирощення плаценти з виконанням кесарева розтину в дні матки, перев'язуванням внутрішніх клубових артерій, проведенням гістеректомії без придатків та застосуванням аргоно-плазмової коагуляції тканин надає змогу мінімізувати інтраопераційну крововтрату, вірогідність післяопераційних ускладнень. | ||
| 3. | 
Голяновський О. В. Попередження масивних кровотеч за розродження вагітних з патологією плацентації [Електронний ресурс] / О. В. Голяновський, І. М. Іванкова, С. П. Лежненко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2014. - Вип. 1-2. - С. 92-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2014_1-2_27 Основною задачею сучасного акушерства продовжує залишатись розробка нових та удосконалення існуючих методів ранньої діагностики, профілактики та лікування акушерських кровотеч. Мета роботи - підвищення ефективності профілактики та лікування АК у вагітних з патологією плацентації з застосуванням сучасних методів діагностики та шляхом удосконалення алгоритму розродження, що надасть змогу зменшити показники материнської захворюваності та смертності. Об'єктом дослідження обрано жінок з акушерськими кровотечами у випадку патології плацентації та істинного прирощення плаценти. Завдання дослідження - проведення аналізу ефективності та встановлення прогностичної цінності різних методів діагностики патології плацентації для вибору методу й об'єму оперативного втручання. Висвітлено актуальність сучасної діагностики патології плацентації із застосуванням УЗД, допплерометрії та магніто-резонансної томографії з метою визначення ступеня істинного прирощення плаценти (pl. accreta/іncreta/рercreta). Запропонований алгоритм дій у разі істинного прирощення плаценти з виконанням кесарева розтину в дні матки, перев'язуванням внутрішніх клубових артерій, проведенням гістеректомії без придатків та застосуванням аргоно-плазмової коагуляції тканин надає змогу мінімізувати інтраопераційну крововтрату, вірогідність післяопераційних ускладнень. | ||
| 4. | 
Скляренко Ю. І. Прогнозування продуктивності молочних корів різними способами [Електронний ресурс] / Ю. І. Скляренко, Т. О. Чернявська, І. П. Іванкова // Розведення і генетика тварин. - 2016. - Вип. 51. - С. 147-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rgt_2016_51_22 | ||
| 5. |
Скляренко Ю. І. Формування заводських родин української бурої молочної породи [Електронний ресурс] / Ю. І. Скляренко, Т. О. Чернявська, Л. В. Бондарчук, І. П. Іванкова // Розведення і генетика тварин. - 2017. - Вип. 54. - С. 106-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rgt_2017_54_15 | ||
| 6. | 
Іванкова В. С. Bизначення агресивного потенціалу пухлини як чинника прогнозу при хіміопроменевій терапії раку шийки матки [Електронний ресурс] / В. С. Іванкова, Т. М. Нестеренко, Л. М. Барановська, Т. В. Хруленко, І. П. Отрощенко, І. М. Іванкова // Радіологічний вісник. - 2016. - № 1-2. - С. 72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/radvis_2016_1-2_70 | ||
| 7. | 
Скляренко Ю. І. Вивчення екологічних особливостей великої рогатої худоби в умовах Сумської області [Електронний ресурс] / Ю. І. Скляренко, І. П. Іванкова, Т. О. Чернявська // Біологія тварин. - 2017. - Т. 19, № 4. - С. 147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2017_19_4_70 | ||
| 8. | 
Скляренко Ю. І. Особливості впливу генотипових факторів на показники довголіття корів української бурої молочної породи [Електронний ресурс] / Ю. І. Скляренко, Ю. М. Павленко, Т. О. Чернявська, І. П. Іванкова // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Тваринництво. - 2018. - Вип. 2. - С. 85-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2018_2_19 | ||
| 9. |
Чернявська Т. О. Вплив темпів розвитку ремонтних телиць сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи на молочну продуктивність корів-первісток [Електронний ресурс] / Т. О. Чернявська, Ю. І. Скляренко, І. П. Іванкова // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Тваринництво. - 2017. - Вип. 7. - С. 147-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2017_7_26 | ||
| 10. | 
Іванкова І. В. Проблеми взаємозв’язку залізничної галузі та економіки регіонів [Електронний ресурс] / І. В. Іванкова // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2009. - № 25. - С. 65-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2009_25_15 | ||
| 11. |
Іванкова І. В. Проблеми розвитку транспортної галузі України [Електронний ресурс] / І. В. Іванкова // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2009. - № 27. - С. 18-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2009_27_19 | ||
| 12. | 
Голяновський О. В. Розродження і терапія масивної акушерської кровотечі на тлі ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури [Електронний ресурс] / О. В. Голяновський, Л. А. Журавльова, І. М. Іванкова, Г. О. Савонік // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Т. 4, № 2. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2018_4_2_3 | ||
| 13. | 
Голяновський О. В. Порівняльна прогностична значущість УЗ- та МРТ-методів діагностики аномально інвазивної плаценти [Електронний ресурс] / О. В. Голяновський, І. М. Іванкова // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_8_15 Акушерські кровотечі (АК) є однією з основних причин материнської смертності. Кожна п'ята АК зумовлена саме передлежанням плаценти (Саконбат Е., 2008), що супроводжується високим рівнем перинатальної (22 %) і материнської смертності (2 - 10 %). У цьому контексті патологія плацентації є основною причиною профузних кровотеч, що призводять до розвитку геморагічного шоку з фатальними наслідками. У структурі причин материнської смертності протягом багатьох років посідала провідне місце екстрагенітальна патологія, проте з 2012 р., на жаль, на перше місце вийшли масивні АК, що виникають на тлі аномально інвазивної плаценти (АІП). Останні дослідження як вітчизняних, так і закордонних авторів присвячені пошуку сучасних методик терапії акушерських кровотеч, зменшенню крововтрати, можливості збереження фертильної та менструальної функцій жінки. Мета дослідження - визначення чутливості, специфічності та прогностичної цінності методів УЗ- та МРТ-дослідження під час проведення антенатальної діагностики АІП у вагітних із рубцем на матці та передлежанням плаценти. Проведено УЗ- та МРТ-діагностику у 107 вагітних із кесаревим розтином в анамнезі та передлежанням плаценти (основна група). У подальшому основна група вагітних була розподілена на дві підгрупи: до Іа підгрупи увійшли 57 вагітних, у яких на тлі передлежання плаценти спостерігалися ознаки АІП (після розродження діагноз підтверджено методами УЗД і МРТ), і до Іб підгрупи - 50 вагітних із рубцем на матці, передлежанням плаценти без ознак істинного прирощення плаценти (АІП, або pl. accreta/increta/percreta). Проведеним дослідженням встановлено, що чутливість методу УЗ-діагностики щодо визначення наявності АІП становила 94,7 %, специфічність - 90,3 %, прогностична значущість позитивного результату - 94,0 %. Ці результати цілком відповідають даним світової наукової літератури, що переконливо свідчить про високу прогностичну цінність ультразвукового методу діагностики АІП. У 32 (56,14 %) вагітних із 57 діагностовано за даними УЗД і МРТ парціальну placenta accreta; у 15 - pl. increta і у 10 жінок - pl. percreta, які проростали у міометрій не по всій площі плаценти. Відповідність діагнозів АІП за даними МРТ зафіксовано у 52 (91,2 %) із 57 вагітних, попередній діагноз відрізнявся у 5 (8,8 %) із 57 жінок. Наявність АІП за допомогою обох методів правильно діагностовано у 54 (94,7 %) жінок. Пренатальну діагностику АІП у вагітних із рубцем на матці та передлежанням плаценти можна вважати цілком задовільною з використанням двох основних методів - УЗД і МРТ. Вони надають можливість точно діагностувати істинне прирощення плаценти і встановити глибину інвазії плацентарної тканини та мають високу чутливість і специфічність. За підозри на АІП, у разі технічних можливостей, краще застосовувати обидва методи, особливо за неоднозначного заключення УЗД чи МРТ. | ||
| 14. |
Голяновський О. В. Оцінка клінічної ефективності удосконалених методик абдомінального розродження при патології плацентації [Електронний ресурс] / О. В. Голяновський, І. М. Іванкова, М. В. Хименко // Здоровье женщины. - 2018. - № 9. - С. 88-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_9_19 Мета дослідження - проведення оцінювання клінічної ефективності вдосконалених методик абдомінального розродження у випадку патології плацентації. У дослідженні брали участь жінки репродуктивного віку з кесаревим розтином (КР) в анамнезі та передлежанням плаценти. У межах проведення проспективного дослідження обстежено та розроджено шляхом повторного КР 157 вагітних, які були розподілені на дві групи. До I групи (основної) ввійшли 107 вагітних із патологією плацентації (у подальшому основна група вагітних була поділена на дві підгрупи: Iа підгрупа - 57 вагітних, у яких на тлі передлежання плаценти спостерігалися ознаки аномально інвазивної плаценти (АІП), і Iб підгрупа - 50 вагітних із рубцем на матці та передлежанням плаценти без ознак істинного її прирощення (АІП або pl. accreta/increta/percreta). До II групи (контрольної) ввійшли 50 вагітних із рубцем на матці без ознак АІП. Розроблено алгоритм розродження вагітних із патологією плацентації та проведено оцінювання ефективності абдомінального розродження жінок з АІП у Iа підгрупі, порівнювали основні показники, насамперед об'єму крововтрати й інших ускладнень, із даними вагітних Iб підгрупи та з контрольною групою (II група). Плановий КР в основній групі (за відсутності кровотечі та інших ургентних показань) виконано у терміні 37 - 38 тиж гестації у 86 вагітних основної групи та у 43 вагітних контрольної групи. Але суттєву достовірну різницю у проведенні планового КР фіксували між Iа і Iб підгрупами - відповідно 79,0 і 62,0 %. Кількість радикальних хірургічних втручань з розширенням об'єму операції в основній групі було виконано достовірно більше, що пов'язано, насамперед, зі значною кількістю АІП із глибокою інвазією плаценти у міометрій - pl. increta/percreta - 25 жінок. Необхідно відзначити, що у 32 випадках АІП (вагітні Iа підгрупи) з діагностованою пренатально частковою pl. accreta і у 10 - з pl. increta проведено органозберігальні операції за розробленою методикою з застосуванням донного та корпорального КР, медикаментозною профілактикою (карбетоцин, транексамова кислота) і технічним супроводом (АПК тканин). Усього виконано 42 органозберігальні операції у вагітних Iа підгрупи з АІП, що становило 73,7 % від загальної кількості жінок з істинним прирощенням плаценти. У всіх випадках АІП (Iа підгрупа) - 57 вагітних (основна група) і у 12 вагітних із повним передлежанням плаценти виконано нижньосерединну або серединну лапаротомію у зв'язку з можливою необхідністю розширення об'єму хірургічного втручання. В усіх інших випадках (38 - 35,5 %), тобто за відсутності істинного прирощення плаценти, проводили лапаротомію за Joel - Cohen або за Pfannenshtiel; так само, як у контрольній групі (48 випадків). Різниця у групах дослідження є достовірною. Проведений аналіз ефективності застосування вдосконалених методик КР у вагітних із патологією плацентації (органозберігальна методика КР, донний КР), що включають перев'язування магістральних судин матки, комплексне використання технічного супроводу (РХ-скальпель і АПК тканин) і медикаментозну підтримку (карбетоцин і транексамова кислота), надає можливість у більшості випадків зберегти матку, достовірно зменшити середній об'єм інтраопераційної крововтрати, кількість масивних акушерських кровотеч, інтенсивність післяопераційного больового синдрому, сприяє покращанню якості післяопераційного знеболювання, зменшує тривалість перебування породіль в акушерському стаціонарі. | ||
| 15. |
Голяновський О. В. Placenta praevia і Placenta accreta: сучасні методи діагностики і розродження [Електронний ресурс] / О. В. Голяновський, І. М. Іванкова, Ю. В. Слободян // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_3_3 Наведено дані останніх рандомізованих досліджень і опублікованих у 2018 р. двох керівництв Королівського коледжу акушерів-гінекологів Великої Британії щодо епідеміології, факторів ризику, сучасних методів діагностики, алгоритмів розродження й інноваційних хірургічних методів допомоги у разі передлежання та прирощення плаценти (pl. praevia/accreta). З точки зору доказової медицини висвітлено актуальність проблеми щодо антенатальної діагностики патології плацентації для прогнозування і профілактики життєво небезпечних геморагічних ускладнень. Наведено дані, що свідчать про необхідність мультидисциплінарного підходу до розродження вагітних у разі встановлення діагнозу placenta percreta з проведенням донного кесарева розтину та гістеректомії без спроби відділення плаценти. Надані останні дані будуть корисні для практикуючих акушерів-гінекологів з метою оптимального ведення і розродження вагітних із цією тяжкою акушерською патологією. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |